Автор: ibalynskyy

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» та за ексклюзивної підтримки книгарні «Сенс» вийшло друком українською нове видання дослідження американського історика Тімоті Снайдера «Чорна земля. Голокост як історія і застереження».

«Чорна земля» – одне із найглибших досліджень трагедії Голокосту. У ній автору вдалося поєднати масштабний аналіз природи нацизму та Гітлерової одержимості знищенням євреїв з історіями людяності, пошуком чесних відповідей про причини колаборації зі злом.

«Чорна земля» складає тематичну дилогію з «Кривавими землями». Як і в попередній книжці, у «Чорній землі» Снайдер детально аналізує український контекст Другої світової війни, ставлення та плани нацистів щодо окупованої України, взаємодію нацистської Німеччини та сталінського Радянського Союзу, причини знищення спорідненими тоталітарними режимами мільйонів людей.

Історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський вважає, що «Чорну землю» з-поміж інших книжок про Голокост вирізняє використання Снайдером методу персональних історій жертв трагедії. Такий підхід здатний не лише розповісти історію, а й викликати емпатію у читача:

– Снайдер не інтерв’ював тих, хто пережив геноцид, але працював з архівами та Holocaust survivors й часто цитує їх у «Чорній землі». Саме цей прийом дає можливість зрозуміти масштаб злочину й побачити падіння людини. Адже саме це падіння людини й призвело до 6 мільйонів жертв, з них півтора мільйони – вихідці з України. У книжці Снайдер часто повторює, що невивчені злочини Голокосту й непокарані злочинці призведуть до повторення історії.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшло друком нове видання книжки-бестселера американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття».

Ця книжка – інтелектуальний посібник із протистояння загрозі, яка насправді ближча, ніж нам видається: тиранії.

На прикладах нацистської Німеччини, сталінського СРСР, комуністичних Польщі й Чехословаччини, путінської Росії Тімоті Снайдер розкриває формулу тиранії й механізм її посилення.

«Про тиранію» – книжка-застереження, написана за першого президентства Дональда Трампа й доповнена після його спроби, не визнавши поразку, штурмувати Капітолій. Знаючи, як розвивались подальші події, читачі пересвідчаться у влучності прогнозів історика й візьмуть із цієї книжки свої, додаткові уроки. Головні з них – про власну відповідальність кожного з нас за подолання реального зла.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» та за ексклюзивної підтримки книгарні «Сенс» вийшло друком нове видання головної праці американського історика Тімоті Снайдера «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним».

«Криваві землі» Тімоті Снайдера – одна з ключових нонфікшн книжок 21 століття, в якій американський історик практично досконало деконструює природу двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та, як ми тепер особисто переконалися, сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію. Снайдер масштабно реконструює не тільки трагедію Голокосту, а й злочини сталінського режиму, зокрема на території України.

У серці Європи посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від Центральної Польщі до Західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії. Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933–1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939–1941), а потім німецько-радянської війни (1941–1945) на цей регіон зійшло масове насилля у небачених в історії масштабах. Жертвами його стали головно євреї, українці, поляки, білоруси, народи країн Балтії. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи ХХ століття.

«Криваві землі»  –  важлива праця для розуміння історії України як простору, де зіштовхнулися два тоталітарні режими. Снайдер послідовно показує, як обидві системи діяли за схожими принципами: через знецінення життя, знищення гідності та стирання пам’яті.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшла друком важлива книжка української дослідниці Оксани Брюховецької «Голоси BLM» – історія сьогодення Сполучених Штатів Америки, якої ми не знаємо.

«Голоси» – це результат чисельних інтерв’ю і кількарічної роботи над текстами, розпочатої 2020-го в США у розпал пандемії і протестів Black Lives Matter, що поширилися того ж року всіма Сполученими Штатами після того, як білий офіцер поліції зумисно вбив чорного чоловіка на ім’я Джордж Флойд, і які підтримали в багатьох країнах світу.

Ми майже не знаємо негативних рис Америки, надто тих, які не зачіпають нас, оскільки маємо білу шкіру. Але ми також погано знаємо і її позитивні риси — рухи за свободу, демократію і визволення, один із яких — рух Black Lives Matter. Герої книжки, розповідаючи власні історії, насправді розгортають перед нами складну історію сьогодення Сполучених Штатів: перед читачем постає Америка, якої ми не знаємо, але якою вона є насправді.

«Голоси» – також про те, хто і чому двічі обрав президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа, одного з найсуперечливіших політиків сучасності. Від послідовності Трампа та його команди значною мірою залежатиме наша стійкість у війні з росією. Це ще одна причина, чому ця книжка є важливою й актуальною для українських читачів.

У книжці ви не лише читатимете історії її героїв, але й познайомитеся з ними візуально – Оксана Брюховецька намалювала портрет кожного і кожної

Оксана Брюховецька — дослідниця, художниця і кураторка з Києва. Чотири роки працювала у Сполучених Штатах. 2020-го, коли відбувалися протести Black Lives Matter, жила в Новому Орлеані, з сім’єю долучалась до вуличних демонстрацій. Згодом подорожувала півднем США, зокрема Луїзіаною, Міссісіпі та Алабамою, ознайомлюючись з історією афроамериканців та їхніми визвольними рухами. Записала понад 20 інтерв’ю, які стали основою дослідження, представленого в цій книжці.

Тексти авторки опубліковані у книжках, а також у Korydor, YourArt, paradoxa, blok magazine, Artslooker та в інших виданнях. Співредакторка — із Лесею Кульчинською — книжки «Право на істину. Розмови про мистецтво і фемінізм» (2019) та редакторка мистецької збірки «Віднайдене у втратах» (2025). Здобула ступінь магістра з мистецтв в Університеті Мічиґану, де згодом викладала курси з сучасного українського мистецтва. Була реципієнткою The Igor Zabel Award for Culture and Theory Grant.

У видавництві «Човен» вийшла друком книжка есеїстики української журналістки Оксани Щур «Кассандра помиляється раз» – документування інтелектуального ландшафту сучасної України крізь оптику російсько-української війни.

«Не плутайте туризм із еміграцією, а еміграцію – з евакуацією», – в’їдливо зауважила би головна героїня цієї книжки. Київ – Відень – Париж – Берлін – Перемишль – Київ – Берлін – такий скорочений маршрут її оповіді.

Масштабована на увесь світ, російсько-українська війна пронизує цю збірку нарисів. Але унікальна оптика, властива есеїстиці, перетворює калейдоскоп людських образів та емоцій, поведінки в екстремальних обставинах із документальної замальовки – на літературу. А відтак – на документування інтелектуального ландшафту сучасної України.

Численні культурні, літературні, історичні алюзії, пронизливі діалоги із західними сусідами про глобальну політику, польові дослідження росіян у діаспорі у поєднанні із самоіронією та сарказмом роблять цю книжку захопливим знайомством із ментальною мапою покоління авторки.

Оксана Щур – публіцистка, журналістка, літературознавиця, перекладачка.

Авторка колонок, есе, інтерв’ю на тему культури для медіа LB.ua, Українська правда, Суспільне.Культура, Український тиждень, Dwutygodnik, Читомо, Коридор, Гендер в деталях та ін.

У 2017–2022 роках – кураторка програм Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та очільниця Літературної лабораторії Національного мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Як кураторка і продюсерка втілила музично-літературні проекти «Фокстроти» – дискотека поетів Розстріляного відродження (разом із Юрієм Гуржи та Сергієм Жаданом, 2021), Ukrainian Songs of Love And Hate – рефлексія щодо російсько-української війни мовою сучасної поезії (разом із Юрієм Гуржи, Іреною Карпою, Григорієм Семенчуком та Любою Якимчук, 2022).

Співупорядниця літературної антології Stimmen gegen Krieg (Австрія-Україна, 2022).

Твори перекладені англійською, латиською, німецькою, польською, румунською, чеською мовами.

З 2022 року живе та працює в Берліні.

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка відомого польського репортера та воєнного кореспондента Павела Решки «Столик з видом на Кремль» – чесна розмова про природу й причини «струхлявіння Росії» крізь українські події 2014-2024 років.

Росія загалом – це дикість, руйнування і смерть.

«Столик…» – незвична й надзвичайно талановита книжка. Сумна, іронічна й чесна. Це щоденник дорослішання. Ніби перечитування старих нотаток у новому, денному світлі. З новими знаннями, які постають як коментарі на полях сторінок, – незауважені деталі, інтонації, реакції – все сяє новими барвами. Таке переосмислення немалого відрізка власного життя і власних переконань потребує мужності, а також щирості. Насамперед перед собою.

Павел Решка переконує, що «Столик…» – не репортаж, хоча й описує реальні події і реальних людей. Водночас перекладач книжки Сашко Бойченко вважає, що це автобіографічний роман із кільцевою композицією і величезною кількістю прямих та зашифрованих цитат. Крім того, сюжет цього роману весь час спирається на інші романи, щоби врешті-решт їх «деконструювати» і продемонструвати, що автор дуже помилявся, коли вписував свою історію в їхній контекст.

Якби Бальзак не назвав колись один зі своїх романів «Утрачені ілюзії», то тепер так міг би назвати свою книжку Павел Решка. Логіка його роману – це рух від зачарування до розчарування, від «здавалося» до «виявилося». Здавалося, що Росія може стати нормальною демократичною країною. Здавалося, що в Росії є опозиція. Здавалося, що російська культура – велика і гуманістична. Виявилося, що все це – ілюзії, які розсипаються на порох.

Росія загалом – це дикість, руйнування і смерть.

Павел Решка – репортер, розслідувач, воєнний кореспондент, один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі.

Автор багатьох репортажних книжок та книжок-розслідувань, найвідоміші з яких – «Місце після імперії», «Моя війна» «Далеко від Вавелю», «Далеко від любові», «Жадібність. Як великі компанії ошукують нас», «Чорні люди», «Малі боги. Про бездушність польських лікарів», «Малі боги 2. Як помирають поляки».

Працював у Rzeczpospolita, Dziennik, Tygodnik Powszechny, Newsweek Polska.

Від 2019 року – журналіст тижневика Polityka.

Лауреат Премії ім. Даріуша Фікуса (2005). Тричі (2010, 2018, 2022) лауреат престижної премії Radio ZET ім. Анджея Войцеховського, втретє – за цикл репортажів про війну Росії проти України.

Лауреат спеціальної відзнаки Радіо ZET «Журналіст десятиліття» (2019).

Багаторазовий переможець конкурсу Grand Press.

Книга вийшла друком українською за підтримки Польського Інституту у Києві.

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка видатного американського історика та публічного інтелектуала Тімоті Снайдера «Про свободу» – книжка про Америку, наскрізною тематикою якої стала… Україна.

У світі релятивізму та боягузтва свобода є абсолютом абсолютів і цінністю цінностей.

Тімоті Снайдера називають «провідним інтерпретатором наших темних часів». Як історик він дав нам приголомшливі нові інтерпретації політичного колапсу та масових убивств. Як публічний інтелектуал він використав ці знання для порад і передбачень, працюючи проти авторитаризму.

«Про свободу» – це захоплива інтелектуальна подорож, яку Снайдер пропонує читачам, спираючись на праці філософів і політичних дисидентів, розмови з сучасними мислителями та власний досвід дорослішання в часи американської винятковості. Для Снайдера справжня свобода — це не так свобода від, як свобода процвітати, йти на ризик заради майбутнього, яке ми обираємо, працюючи разом.

Свобода і є тією цінністю, яка уможливлює всі інші.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом); «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка»; «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація»; «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Червоний князь».

Видання побачило світ за сприяння Відділу публічної дипломатії Посольства США в Україні.

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка видатного британо-американського історика та публічного інтелектуала Тоні Джадта «Недовершене минуле. Французькі інтелектуали, 1944-1956» – масштабна історія злетів і падінь французьких інтелектуалів в час Другої світової війни та у повоєнний період.

У центрі уваги «Недовершеного минулого» — винятково помітна роль французьких інтелектуалів у європейському культурному та політичному житті після Другої світової війни. Тоні Джадт аналізує найгостріші розколи цієї спільноти: як французькі інтелектуали реагували на обіцянки і зради комунізму, як зберігали відданість радикальним ідеям, зіткнувшись з лицемірством сталінського Радянського Союзу, нових східноєвропейських комуністичних держав і самої Франції.

Джадт трактує інтелектуальні дилеми післявоєнних років як історію, яка ще не сягнула свого завершення. Французькі інтелектуали так до кінця і не змирилися з поширеним у ті роки гнітючим відчуттям, яке історик називає «моральною безвідповідальністю». Він наполягає, що її наслідком є недобросовісність і спантеличення, які зашкодили культурному становищу Франції, особливо у новозвільненій Східній Європі, і які досі заважають самим французам стати лицем до лиця з власним неоднозначним минулим.

Тоні Джадт (1948–2010) – британський та американський історик, публіцист, публічний інтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії.

Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був його директором.

Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції.

Українською мовою опубліковано декілька книг Тоні Джадта, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тімоті Снайдером), «Коли змінюються факти. Есеї, 1995–2010», «Шале пам’яті», «Після війни. Історія Європи від 1945 року», «Нещасна земля», «Переосмислення забутого ХХ століття».

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка легендарного польського репортера Войцеха Тохмана «Піяння півнів, плач псів» – історія Камбоджі й людей, котрі пережили геноцид, який вчинили у 1975-1979 роках червоні кхмери.

У «Піянні півнів, плачі псів» йдеться про Камбоджу й людей, які пережили геноцид, що коїли червоні кхмери протягом 1975-1979 років. Жертвами панування комуністичного диктаторського режиму на чолі з Пол Потом стали два мільйони камбоджійців.

Через чотири десятиліття після страшних подій Войцех Тохман розповідає історії вцілілих і загиблих. Автор ставить читача перед обличчям чужого страждання. І якщо людина хоче, щоб їй співчували, то має спершу навчитися співчувати іншим і не відводити очей.

Войцех Тохман обирає дуже складні теми. Репортер переконаний, що сьогодні, через велику кількість інформації про людські страждання, їх все більше знецінюють. Тому кожна його книжка – це нагадування, спроба розворушити емпатію, підштовхнути читача до власного дослідження теми покарання зла, адже без нього страшні злочини повторюватимуться.

Войцех Тохман – польський журналіст, репортажист. Від 1990-го до 2004 року працював репортером у Gazeta Wyborcza. У 1999 році заснував Фонд ІТАКА, який розшукує загиблих і допомагає їхнім родинам. Працює у ньому волонтером.

Разом із польськими репортажистами Маріушем Щиґелем і Павелом Ґузлінським у Варшаві заснував Інститут репортажу та репортерську крамницю-кав’ярню «Кипіння світу». Від 2010 року на радіо TOK FM веде авторську програму «Кипіння світу».

Написав десять репортажних книжок, зокрема «Сходи не палять», «Донечка», «Скажений пес», «Ти наче камінь їла», «Сьогодні ми намалюємо смерть».

Двічі фіналіст престижної літературної премії Nike (2001, 2003), зокрема за книжку «Ти наче камінь їла»; «Репортер року» (1998) на думку читачів Gazeta Wyborcza; номінант на Премію ім. Даріуша Фікуса (2002); фіналіст премії Prix RFI «Témoin du Monde» Radio France International (2004); номінант на Премію ім. Ришарда Капусцінського (2011).

У видавництві «Човен» вийшла друком книжка Ольги Онух (Велика Британія) та Генрі Гейла (США) «Ефект Зеленського» – ґрунтовне дослідження становлення української нації з часу проголошення Незалежності.

Карколомне сходження Володимира Зеленського на світову політичну сцену та неймовірний спротив українців російській агресії стали предметом дослідження Ольги Онух та Генрі Гейла. Вони пропонують шукати причини обох цих взаємопов’язаних феноменів в історії становлення української нації.

З чого складається українська ідентичність? Що таке громадянська нація? Як на її запит відповідала політична кампанія Зеленського? Відповіді на ці запитання дослідники шукали впродовж трьох років. У книжці, окрім дисидентських рухів, історії українських революцій і виступів українського президента, автори аналізують скетчі «95 кварталу», серіал «Слуга народу», а також проводять власні соціологічні опитування українців.

«Ефект Зеленського» – фактично перша книжка, яка досліджує та пояснює англомовному світу модерну українську ідентичність.

Ольга Онух – дослідниця, докторка політичних наук, професорка порівняльної та української політології Манчестерського Університету (Велика Британія)

Генрі Е. Гейл – дослідник, доктор політичних наук, професор політичних досліджень та міжнародних відносин Університету Джорджа Вашингтона (США).