Автор: ibalynskyy

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» вийшло друком українською нове видання однієї з найважливіших книжок про українсько-польську історію першої половини ХХ століття – «Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року» Ґжеґожа Ґаудена.

«Львів: кінець ілюзій» – це високофаховий історичний нон-фікшн, перше й унікальне за достовірністю та масштабом охопленого матеріалу дослідження тих трагічних подій.

Упродовж століття польська історіографія – зокрема з політичних причин – описувала погром єврейського населення Львова, який у листопаді 1918 року влаштували польські вояки як серію звичайних кримінальних злочинів, що їх у воєнному хаосі скоїли українські й навіть єврейські бандити та дезертири з австрійської армії.

Ґжеґож Ґауден книжки кидає виклик усталеному трактуванню листопадових подій 1918 року. У своєму дослідженні він доводить: хвиля єврейських погромів, якою Польща привітала свою незалежність, була зовсім не випадковою.

«Львів: кінець ілюзій» – не класична академічна монографія, а динамічний нон-фікшн. Ґжеґож Ґауден бере на себе роль детектива, а не прокурора, і по днях, по годинах реконструює події жаскої осени 1918-го у Львові. Тоді українське військо відступило і місто зайняла польська армія. Далі відбувалися події, які офіційна польська влада замовчувала тривалий час.

– Сьогодні ми маємо неспростовні докази, що в листопаді 1918 року Янкеля у Львові вбив не Богдан, Іван чи Степан, а таки пан Тадеуш. Звісно, це не означає, ніби українці за спільну з сусідами довгу історію не брали участі в багатьох інших погромах. Брали – і ми ще колись мусимо самі про це з такою ж ретельністю написати. Але сьогодні як українець я хочу подякувати польському другові Ґжеґожу: твоїми індивідуальними зусиллями на нашому колективному сумлінні стало на один гріх менше, – ділиться літературний критик, перекладач, есеїст, редактор книжки Олександр Бойченко.

Нове видання цієї книжки, в момент загострення відносин між Польщею та Україною, є вкрай важливим, бо демонструє, до чого призводить суспільний ресентимент та інструменталізація історії політиками. Ця книжка – нагадування, що швидка «політична перемога» завше обертається стратегічною поразкою, бо після «успіху» 1918 року сталася трагедія 1939-го.

Ґжеґож Ґауден – економіст та юрист, польський дисидент, якого інтернували за опозиційну діяльність. З початку 1980-х років був журналістом самвидаву й активістом незалежної профспілки Solidarność у рідному місті, потім перебував в еміграції у Швеції. Після повернення до незалежної Польщі видавав друковані медіа, керував Інститутом книжки у Кракові. Нині – незалежний публіцист.

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшла друком українською книжка визначного польського репортера Войцеха Тохмана «Дельфіни і Вельзевул» – історії людей і тварин в час війни, які дивляться в очі злу, намагаючись не відводити погляду.

«Дельфіни і Вельзевул» – це документальна проза про війну в Україні, побудована з реальних історій людей і тварин, які опинилися в зоні бойових дій та окупації. Ця книжка не про військові операції, а про щоденне виживання, страх, відповідальність та вибір, який роблять звичайні люди. Порятунок тварин стає важливим моральним маркером людяності в умовах екстремального насильства і постійних небезпек. Войцех Тохман послідовно руйнує звичні уявлення про другорядних жертв, показуючи, що ставлення до найуразливіших – зокрема до тварин – є показником стану суспільства під час війни.

Зло знищує все, до чого здатне дотягнутись, воно не ускладнює себе вибором, для нього байдуже, кого знищувати, кого вбивати. Цивільні люди, які намагаються врятувати свій світ, свої родини, своїх тварин, є печальним і гірким тлом цієї війни, тримаючись своєї правди та вірячи у справедливість. Їх не завжди помічають за броньованою технікою та зруйнованими будинками, але вони весь час десь тут, десь поряд – люди і тварини, які дивляться в очі злу, намагаючись не відводити погляду.

Сергій Жадан

«Дельфіни і Вельзевул» не залишить байдужим жодного з українських читачів, бо це неймовірно чесна книжка, написана зсередини війни та болю, свідком яких став Войцех Тохман.

Войцех Тохман – один із найважливіших польських репортерів і авторів літератури факту.

Його книжки «Сходів не палять», «Скажений пес», «Елі, Елі», «Ти наче камінь їла», «Сьогодні ми намалюємо смерть», «Піяння півнів, плач псів», «Історія на смерть і життя» вже посіли своє місце в каноні польського репортажу й досі викликають жваві дискусії, вони перекладені 10 мовами.

Тричі номінований на премію Nike. Лавреат Premio Kapuściński, яку вручають у Римі, а також має нагороду Pióro Nadziei від Amnesty International. У 2025 році отримав Stand with Ukraine Awards – відзнаку, яку присуджує українська спільнота в Польщі.

Книжка вийшла друком українською за підтримки Польського Інституту у Києві.

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» вийшло друком українською нове видання книжки-бестселера американського історика Тімоті Снайдера «Червоний князь: таємні життя габсбурзького ерцгерцоґа» – блискуча біографія Вільгельма фон Габсбурґа, спадкоємця імператорського трону Австро-Угорської імперії, який став легендарним українським полковником Василем Вишиваним.

«Червоний князь» – це не просто біографія Вільгельма фон Габсбурґа, ерцгерцоґа, родича австрійського цісаря, що обрав українську ідентичність і став легендарним полковником Василем Вишиваним, який боровся за незалежність України в часи Першої і Другої світових воєн.

«Червоний князь» – це авантюрний роман. Або й історичний трилер.

Тімоті Снайдер детально й ретельно, але водночас динамічно й масштабно нанизує довкола біографії Вільгельма події, контексти, галереї персонажів, створюючи портрет епохи, у фокусі якої – Герой, який діяв, шукав, вірив, помилявся, але ніколи не був байдужим.

Вільгельма фон Габсбурґа вабили героїчні сторінки української історії, змагання українців за державність. Аж до своєї смерті за стінами Лук’янівської тюрми Києва влітку 1948 року не втрачав надії посісти монарший престол у відновленій Українській Державі. Він шукав союзників у Польщі, Австрії, Франції і навіть у нацистській Німеччині, але, врешті, розчарувався в них усіх.

Хто ж був цей дивний чоловік, який змінив свою ідентичність і вирішив боротися за чужу державність? Якою була б історія нашої держави, якби його мрія здійснилася?

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» та за ексклюзивної підтримки книгарні «Сенс» вийшло друком українською нове видання дослідження американського історика Тімоті Снайдера «Чорна земля. Голокост як історія і застереження».

«Чорна земля» – одне із найглибших досліджень трагедії Голокосту. У ній автору вдалося поєднати масштабний аналіз природи нацизму та Гітлерової одержимості знищенням євреїв з історіями людяності, пошуком чесних відповідей про причини колаборації зі злом.

«Чорна земля» складає тематичну дилогію з «Кривавими землями». Як і в попередній книжці, у «Чорній землі» Снайдер детально аналізує український контекст Другої світової війни, ставлення та плани нацистів щодо окупованої України, взаємодію нацистської Німеччини та сталінського Радянського Союзу, причини знищення спорідненими тоталітарними режимами мільйонів людей.

Історик, директор Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський вважає, що «Чорну землю» з-поміж інших книжок про Голокост вирізняє використання Снайдером методу персональних історій жертв трагедії. Такий підхід здатний не лише розповісти історію, а й викликати емпатію у читача:

– Снайдер не інтерв’ював тих, хто пережив геноцид, але працював з архівами та Holocaust survivors й часто цитує їх у «Чорній землі». Саме цей прийом дає можливість зрозуміти масштаб злочину й побачити падіння людини. Адже саме це падіння людини й призвело до 6 мільйонів жертв, з них півтора мільйони – вихідці з України. У книжці Снайдер часто повторює, що невивчені злочини Голокосту й непокарані злочинці призведуть до повторення історії.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшло друком нове видання книжки-бестселера американського історика Тімоті Снайдера «Про тиранію. Двадцять уроків двадцятого століття».

Ця книжка – інтелектуальний посібник із протистояння загрозі, яка насправді ближча, ніж нам видається: тиранії.

На прикладах нацистської Німеччини, сталінського СРСР, комуністичних Польщі й Чехословаччини, путінської Росії Тімоті Снайдер розкриває формулу тиранії й механізм її посилення.

«Про тиранію» – книжка-застереження, написана за першого президентства Дональда Трампа й доповнена після його спроби, не визнавши поразку, штурмувати Капітолій. Знаючи, як розвивались подальші події, читачі пересвідчаться у влучності прогнозів історика й візьмуть із цієї книжки свої, додаткові уроки. Головні з них – про власну відповідальність кожного з нас за подолання реального зла.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» у співпраці з видавництвом «Локальна історія» та за ексклюзивної підтримки книгарні «Сенс» вийшло друком нове видання головної праці американського історика Тімоті Снайдера «Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним».

«Криваві землі» Тімоті Снайдера – одна з ключових нонфікшн книжок 21 століття, в якій американський історик практично досконало деконструює природу двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та, як ми тепер особисто переконалися, сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію. Снайдер масштабно реконструює не тільки трагедію Голокосту, а й злочини сталінського режиму, зокрема на території України.

У серці Європи посеред ХХ століття нацистський та радянський режими вбили близько 14 мільйонів людей. Криваві землі, місце загибелі всіх жертв, охоплюють простір від Центральної Польщі до Західної Росії: Україну, Білорусь та країни Балтії. Під час зміцнення націонал-соціалізму та сталінізму (1933–1938), спільної німецько-радянської окупації Польщі (1939–1941), а потім німецько-радянської війни (1941–1945) на цей регіон зійшло масове насилля у небачених в історії масштабах. Жертвами його стали головно євреї, українці, поляки, білоруси, народи країн Балтії. Дослідження авторитетного американського історика Тімоті Снайдера узагальнює найтрагічніші сторінки в історії Східної Європи ХХ століття.

«Криваві землі»  –  важлива праця для розуміння історії України як простору, де зіштовхнулися два тоталітарні режими. Снайдер послідовно показує, як обидві системи діяли за схожими принципами: через знецінення життя, знищення гідності та стирання пам’яті.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Університету Торонто (Канада); фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом), «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка», «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація», «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», «Чорна земля. Голокост як історія і застереження», «Червоний князь», «Про свободу».

У львівському видавництві репортажної та документальної літератури «Човен» вийшла друком важлива книжка української дослідниці Оксани Брюховецької «Голоси BLM» – історія сьогодення Сполучених Штатів Америки, якої ми не знаємо.

«Голоси» – це результат чисельних інтерв’ю і кількарічної роботи над текстами, розпочатої 2020-го в США у розпал пандемії і протестів Black Lives Matter, що поширилися того ж року всіма Сполученими Штатами після того, як білий офіцер поліції зумисно вбив чорного чоловіка на ім’я Джордж Флойд, і які підтримали в багатьох країнах світу.

Ми майже не знаємо негативних рис Америки, надто тих, які не зачіпають нас, оскільки маємо білу шкіру. Але ми також погано знаємо і її позитивні риси — рухи за свободу, демократію і визволення, один із яких — рух Black Lives Matter. Герої книжки, розповідаючи власні історії, насправді розгортають перед нами складну історію сьогодення Сполучених Штатів: перед читачем постає Америка, якої ми не знаємо, але якою вона є насправді.

«Голоси» – також про те, хто і чому двічі обрав президентом Сполучених Штатів Дональда Трампа, одного з найсуперечливіших політиків сучасності. Від послідовності Трампа та його команди значною мірою залежатиме наша стійкість у війні з росією. Це ще одна причина, чому ця книжка є важливою й актуальною для українських читачів.

У книжці ви не лише читатимете історії її героїв, але й познайомитеся з ними візуально – Оксана Брюховецька намалювала портрет кожного і кожної

Оксана Брюховецька — дослідниця, художниця і кураторка з Києва. Чотири роки працювала у Сполучених Штатах. 2020-го, коли відбувалися протести Black Lives Matter, жила в Новому Орлеані, з сім’єю долучалась до вуличних демонстрацій. Згодом подорожувала півднем США, зокрема Луїзіаною, Міссісіпі та Алабамою, ознайомлюючись з історією афроамериканців та їхніми визвольними рухами. Записала понад 20 інтерв’ю, які стали основою дослідження, представленого в цій книжці.

Тексти авторки опубліковані у книжках, а також у Korydor, YourArt, paradoxa, blok magazine, Artslooker та в інших виданнях. Співредакторка — із Лесею Кульчинською — книжки «Право на істину. Розмови про мистецтво і фемінізм» (2019) та редакторка мистецької збірки «Віднайдене у втратах» (2025). Здобула ступінь магістра з мистецтв в Університеті Мічиґану, де згодом викладала курси з сучасного українського мистецтва. Була реципієнткою The Igor Zabel Award for Culture and Theory Grant.

У видавництві «Човен» вийшла друком книжка есеїстики української журналістки Оксани Щур «Кассандра помиляється раз» – документування інтелектуального ландшафту сучасної України крізь оптику російсько-української війни.

«Не плутайте туризм із еміграцією, а еміграцію – з евакуацією», – в’їдливо зауважила би головна героїня цієї книжки. Київ – Відень – Париж – Берлін – Перемишль – Київ – Берлін – такий скорочений маршрут її оповіді.

Масштабована на увесь світ, російсько-українська війна пронизує цю збірку нарисів. Але унікальна оптика, властива есеїстиці, перетворює калейдоскоп людських образів та емоцій, поведінки в екстремальних обставинах із документальної замальовки – на літературу. А відтак – на документування інтелектуального ландшафту сучасної України.

Численні культурні, літературні, історичні алюзії, пронизливі діалоги із західними сусідами про глобальну політику, польові дослідження росіян у діаспорі у поєднанні із самоіронією та сарказмом роблять цю книжку захопливим знайомством із ментальною мапою покоління авторки.

Оксана Щур – публіцистка, журналістка, літературознавиця, перекладачка.

Авторка колонок, есе, інтерв’ю на тему культури для медіа LB.ua, Українська правда, Суспільне.Культура, Український тиждень, Dwutygodnik, Читомо, Коридор, Гендер в деталях та ін.

У 2017–2022 роках – кураторка програм Міжнародного фестивалю «Книжковий Арсенал» та очільниця Літературної лабораторії Національного мистецького та музейного комплексу «Мистецький арсенал».

Як кураторка і продюсерка втілила музично-літературні проекти «Фокстроти» – дискотека поетів Розстріляного відродження (разом із Юрієм Гуржи та Сергієм Жаданом, 2021), Ukrainian Songs of Love And Hate – рефлексія щодо російсько-української війни мовою сучасної поезії (разом із Юрієм Гуржи, Іреною Карпою, Григорієм Семенчуком та Любою Якимчук, 2022).

Співупорядниця літературної антології Stimmen gegen Krieg (Австрія-Україна, 2022).

Твори перекладені англійською, латиською, німецькою, польською, румунською, чеською мовами.

З 2022 року живе та працює в Берліні.

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка відомого польського репортера та воєнного кореспондента Павела Решки «Столик з видом на Кремль» – чесна розмова про природу й причини «струхлявіння Росії» крізь українські події 2014-2024 років.

Росія загалом – це дикість, руйнування і смерть.

«Столик…» – незвична й надзвичайно талановита книжка. Сумна, іронічна й чесна. Це щоденник дорослішання. Ніби перечитування старих нотаток у новому, денному світлі. З новими знаннями, які постають як коментарі на полях сторінок, – незауважені деталі, інтонації, реакції – все сяє новими барвами. Таке переосмислення немалого відрізка власного життя і власних переконань потребує мужності, а також щирості. Насамперед перед собою.

Павел Решка переконує, що «Столик…» – не репортаж, хоча й описує реальні події і реальних людей. Водночас перекладач книжки Сашко Бойченко вважає, що це автобіографічний роман із кільцевою композицією і величезною кількістю прямих та зашифрованих цитат. Крім того, сюжет цього роману весь час спирається на інші романи, щоби врешті-решт їх «деконструювати» і продемонструвати, що автор дуже помилявся, коли вписував свою історію в їхній контекст.

Якби Бальзак не назвав колись один зі своїх романів «Утрачені ілюзії», то тепер так міг би назвати свою книжку Павел Решка. Логіка його роману – це рух від зачарування до розчарування, від «здавалося» до «виявилося». Здавалося, що Росія може стати нормальною демократичною країною. Здавалося, що в Росії є опозиція. Здавалося, що російська культура – велика і гуманістична. Виявилося, що все це – ілюзії, які розсипаються на порох.

Росія загалом – це дикість, руйнування і смерть.

Павел Решка – репортер, розслідувач, воєнний кореспондент, один із найвідоміших журналістів сучасної Польщі.

Автор багатьох репортажних книжок та книжок-розслідувань, найвідоміші з яких – «Місце після імперії», «Моя війна» «Далеко від Вавелю», «Далеко від любові», «Жадібність. Як великі компанії ошукують нас», «Чорні люди», «Малі боги. Про бездушність польських лікарів», «Малі боги 2. Як помирають поляки».

Працював у Rzeczpospolita, Dziennik, Tygodnik Powszechny, Newsweek Polska.

Від 2019 року – журналіст тижневика Polityka.

Лауреат Премії ім. Даріуша Фікуса (2005). Тричі (2010, 2018, 2022) лауреат престижної премії Radio ZET ім. Анджея Войцеховського, втретє – за цикл репортажів про війну Росії проти України.

Лауреат спеціальної відзнаки Радіо ZET «Журналіст десятиліття» (2019).

Багаторазовий переможець конкурсу Grand Press.

Книга вийшла друком українською за підтримки Польського Інституту у Києві.

У видавництві «Човен» вийшла друком українською книжка видатного американського історика та публічного інтелектуала Тімоті Снайдера «Про свободу» – книжка про Америку, наскрізною тематикою якої стала… Україна.

У світі релятивізму та боягузтва свобода є абсолютом абсолютів і цінністю цінностей.

Тімоті Снайдера називають «провідним інтерпретатором наших темних часів». Як історик він дав нам приголомшливі нові інтерпретації політичного колапсу та масових убивств. Як публічний інтелектуал він використав ці знання для порад і передбачень, працюючи проти авторитаризму.

«Про свободу» – це захоплива інтелектуальна подорож, яку Снайдер пропонує читачам, спираючись на праці філософів і політичних дисидентів, розмови з сучасними мислителями та власний досвід дорослішання в часи американської винятковості. Для Снайдера справжня свобода — це не так свобода від, як свобода процвітати, йти на ризик заради майбутнього, яке ми обираємо, працюючи разом.

Свобода і є тією цінністю, яка уможливлює всі інші.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано головні книги Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом); «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка»; «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття. Графічна адаптація»; «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Червоний князь».

Видання побачило світ за сприяння Відділу публічної дипломатії Посольства США в Україні.