«Струп. Іспанія роз’ятрює рани»: українською побачила світ книга польської репортерки Катажини Кобилярчик

У видавництві «Човен» вийшов друком український переклад книги польської репортерки Катажини Кобилярчик «Струп. Іспанія роз’ятрює рани», яка 2020 року стала переможницею Премії ім. Ришарда Капусцінського «За найкращий літературний репортаж».

Через 80 років після закінчення громадянської війни Іспанія все ще не знає, що робити з останками жертв. Минуло чверть століття від смерті генерала Франсіско Франко, і родини врешті наважилися розпочати пошуки убитих рідних. Шукають їх і досі: у придорожніх ровах, засипаних криницях, на полях, у неглибоких спільних могилах.

Книга-переможниця Премії ім. Ришарда Капусцінського «За найкращий літературний репортаж» 2020 року! 

«Струп» – це оповідь про країну, яка заради майбутнього мала забути своїх примар і якій це не вдалося. Катажина Кобилярчик мандрувала Іспанією – стежками померлих, вбитих, зниклих безвісти. Мучеників та героїв. Жертв та злочинців. Спілкувалася з родинами, які хочуть шукати, і тими, які не бажають роз’ятрювати старих ран.

Катажина Кобилярчик – польська письменниця, репортерка.

Родом із Нової Гути, східної частини Кракова, де проживає і нині. Про рідні місця написала кілька книжок. Серед найвідоміших – її дебютна повість «Казки з блоку див. Новогутські репортажі» (2009) та найновіший репортаж «Жінки Нової Гути. Цегли, перли та петарди» (2020). У 2002–2008 роках працювала журналісткою у краківській газеті Dziennik Polski. Також друкувала статті в Gazeta Wyborcza, Tygodnik Powszechny, Polityka та National Geopraphic Traveller.

Авторка двох книг репортажів про Іспанію: «Пил із ландринок. Іспанські фієсти» (2013) та «Струп. Іспанія роз’ятрює рани» (2019). У вересні 2020 року за другу книжку отримала «Кришталеву карту польського репортажу» від міського голови Любліна, а кількома місяцями раніше стала лауреаткою найпрестижнішої польської нагороди за художній репортаж – «Премії імені Ришарда Капусцінського».

Переклала з польської Юлія Семенюк, літературне редагування Анни-Марії Волосацької.

«Коли змінюються факти»: українською побачила світ книга есеїв видатного історика Тоні Джадта

У видавництві «Човен» вийшов друком український переклад книги есеїв видатного британо-американського історика та публічного інтелектуала Тоні Джадта «Коли змінюються факти».

Упорядниця видання – дружина історика Дженніфер Гоманс – зазначає у своїй передмові до книги:

«Коли змінюються факти» – збірка есеїв, але водночас це збірка одержимостей. Одержимостей Тоні. Усі вони тут: Європа й Америка, Ізраїль та Близький Схід, правосуддя, простір громадянської дискусії, держава, міжнародні відносини, пам’ять і забуття, а понад усе — історія. Повторювана знову і знову на цих сторінках пересторога, яка вказувала, що ми засвідчуємо крах «економічної епохи», ї перетворення на «еру страху» і входження до «нової епохи непевності», знаменувала глибину його пригніченості та стурбованості через курс, який взяла політика. Його очікування були високими, він був відданим спостерігачем. Гадаю, у цих есеях ви знайдете і проникливого реаліста, який вірив у факти, події, дані, і ідеаліста, який не мав прагнень дрібніших за добре прожите життя; і не тільки для себе, але й для суспільства.

Тоні Джадт (1948–2010) – британський та американський історик, публіцист, публічний інтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії.

Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був його директором.

Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції.

Українською мовою опубліковано декілька книг Тоні Джадта, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тімоті Снайдером), «Після війни. Історія Європи від 1945 року».

Переклала з англійської Софія Андрухович, літературне редагування Анни-Марії Волосацької.

Книга вишла друком за сприяння Відділу преси, освіти і культури Посольства США в Україні.

«НАША НЕДУГА»: українською вийшла друком найновіша книга Тімоті Снайдера

У видавництві «Човен» вийшов друком український переклад найновішої книги американського історика та публічного інтелектуала Тімоті Снайдера «Наша недуга. Уроки свободи з лікарняного щоденника», англомовна прем’єра якої у США відбулася 9 вересня 2020 року.

Наприкінці 2019 року Тімоті Снайдер захворів і пережив декілька дуже складних госпіталізацій. Це виявилося одним із найнебезпечніших випробувань у його житті. Лікування та реабілітація, які розтягнулися на місяці, стали настільки потужним імпульсом, що усе пережите він зафіксував у щоденнику, який згодом став книгою – дуже особистою та водночас небайдужою й відповідальною.

«Я майже помер, але вижив, щоб написати цю книжку»

«НАША НЕДУГА» – про американську медичну систему і про (не)безпеки для людської свободи, котру породжує ця система. Висновки, однак, не стосуються лише американців. Вони є універсальними.

А ще ця книга – пересторога від простих рішень і рецептів. Кожна система має недоліки: державна, змішана і приватна. Кожна може стати на загрозливий шлях відтворення себе, а інших трактувати як ресурс для власного відтворення. Але попри те, що системи і причини патологій бувають різними, є одна засаднича річ, котра буде запобіжником деградації. Цей запобіжник – місце людини в системі. Якщо людина, її гідність, свобода і безпека буде в центрі (уваги й опіки) – то все інше буде на своєму місці. І це універсальний урок, актуальний як в Україні, так і в США.

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано декілька книг Тімоті Снайдера, зокрема «Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка»; «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом); «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє»; «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь»; «Червоний князь».

Переклав з англійської Павло Грицак, літературне редагування Анни-Марії Волосацької.

Книга вийшла друком за сприяння Growford Institute.

#чорнап’ятниця2020

Друзі, “чорна п’ятниця” 2020-го на “Човні” розпочалася!

Ми хочемо, аби наші книги потрапили до якомога більшої кількості читачів і читачок!

Саме тому з 24 до 29 листопада ви можете придбати наші книги зі знижкою від 30 до 40% 🙂

Замовляйте в онлайн-книгарні видавництва

P.S. Замовлення у Львові можна забрати з офісу видавництва за адресою: вул. Костюшка, 18 (3 поверх, офіс Львівського медіафоруму). Контактний телефон – 067-674-31-77.

«Львів: кінець ілюзій» — вийшла друком унікальна книга Ґжеґожа Ґаудена

У видавництві «Човен» вийшла друком книга польського юриста, видавця, письменника Ґжеґожа Ґаудена «Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року».

«Львів: кінець ілюзій» – це високофаховий історичний нон-фікшн, перше й унікальне за достовірністю та масштабом охопленого матеріалу дослідження погрому єврейського населення Львова, який у листопаді 1918 року влаштували польські вояки. Упродовж століття польська історіографія – зокрема з політичних причин – описувала цю трагічну подію як серію звичайних кримінальних злочинів, які у воєнному хаосі скоїли українські й навіть єврейські бандити та дезертири з австрійської армії.

Ґжеґож Ґауден кидає виклик такому трактуванню і переконливо доводить, що хвиля єврейських погромів, якою Польща привітала свою незалежність, була зовсім не випадковою.

«22 листопада 1918 року у Львові Пан Тадеуш убив Янкеля!»

Олександр Бойченко, літературний критик, перекладач, есеїст, про книжку:

«Ґжеґож Ґауден написав свою книжку не як політик, а як інтелектуал – у джадтівському розумінні цього слова. І тому ми сьогодні маємо неспростовні докази, що в листопаді 1918 року Янкеля у Львові вбив не Богдан, Іван чи Степан, а таки пан Тадеуш.

Звісно, це не означає, ніби українці за спільну з сусідами довгу історію не брали участі в багатьох інших погромах. Брали – і ми ще колись мусимо самі про це так само ретельно написати.

Але сьогодні – як українець – я хочу подякувати польському другові Ґжеґожу: Твоїми індивідуальними зусиллями на нашому колективному сумлінні стало на один гріх менше».

Андрій Любка, письменник, перекладач, есеїст, про «Львів: кінець ілюзій»:

«Цю книжку встигли обізвати антипольською, але, на мій погляд, усе якраз навпаки: це публікація справжнього польського патріота. Який хоче пишатися своєю державою, тому замовчування злочинів для нього – принизливе.

Юрист Ґжеґож Ґауден вимагає поіменно назвати винних і катів, бо допоки справедливість не встановлена, тінь за цей ганебний злочин лежить на всій Польській державі…

Непокарані злочини минулого є прологом для ненависті в наш час».

Ґжеґож Ґауден народився 1953 року в Познані. За освітою юрист та економіст. На початку 1980-х років був журналістом самвидаву й активістом незалежної профспілки Solidarność у рідному місті. За опозиційну діяльність 13 грудня 1981 року – інтернований. У 1984–1992 роках перебував на еміграції у Швеції. Там організував та очолив шведський комітет підтримки Solidarnośćі.

Повернувшись до незалежної Польщі, видавав друковані медіа. У 2004–2006 роках – головний редактор однієї із найвпливовіших щоденних газет Rzeczpospolita. У 2008–2016 роках керував Інститутом книжки у Кракові. Нині – незалежний публіцист. Мешкає у Варшаві та Стокгольмі.

У 2020 році книжка «Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року» перемогла в конкурсі «Історичні нагороди» від впливового польського журналу POLITYKA в номінації «Науково-популярні та публіцистичні книги».

Переклав з польської Андрій Павлишин, літературне редагування Олександра Бойченка.

Переклад та публікацію цієї книги підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

«Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка»: вийшла друком нова книга Тімоті Снайдера

У видавництві «Човен» вийшла друком книжка американського історика та публічного інтелектуала Тімоті Снайдера про глобальні політичні виклики останнього десятиліття, зокрема драматичні події в Україні 2014-2017 років.

«Шлях до несвободи» – одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і тепер. Це книжка про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які приховані за цими подіями.

Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США від 2011 до 2016 року. Серед головних подій – російські протести на Болотній площі в Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму та вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Брекзит і перемога Дональда Трампа на президентських виборах у США.

Американський історик та публічний інтелектуал не лише ставить питання про те, чому ж ідея «кінця історії» була помилковою. Він доводить, як закладена в «кінець історії» неуникність, або ж, іншими словами, думка про те, що «ідеї не мають значення», могла докластися до створення сучасного політичного клімату.

Анастасія Герасимова, книжкова оглядачка The Village Україна, про «Шлях до несвободи»:

«Авіакатастрофа у Смоленську 2010 року, перемога Трампа на президентських виборах у США, російське вторгнення в Україну 2014-го, Брекзит – події, які засвідчують, що історія творить нас, а ми творимо історію, хоч часто цього не помічаємо. Щоб виправити ситуацію, довести, що предметом вивчення науковців-істориків може бути і сучасність, боротися зі злом, реанімуючи минуле, Снайдер написав «Шлях до несвободи».

Що забезпечило прихід до влади Путіна на початку 2000-х, чому його політтехнологи обрали Захід головним ворогом, як Європа імперій перетворилася на Європу інтеграцій, навіщо президент РФ перемістив фашистських мислителів у політичний мейнстрим, скільки російських олігархів було серед бізнес-партнерів Трампа і як серед усього цього велося Україні – Снайдер створює масштабну картину, нагадуючи нам, що «чорнилом політичної фікції є кров».

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історій України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.

Українською мовою опубліковано декілька книг Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про двадцяте століття» (спільно з Тоні Джадтом); «Про тиранію. Двадцять уроків ХХ століття»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє»; «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь»; «Червоний князь».

Переклала з англійської Галини Герасим, літературне редагування Анни-Марії Волосацької.

«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала»: вийшла друком книга Мірослава Влеклого про долю британського журналіста

У видавництві «Човен» вийшла друком книжка польського репортера та письменника Мірослава Влеклого про британського журналіста Ґарета Джонса, який розповів світові правду про Великий голод в Україні.

Книга Мірослава Влеклого написана на межі двох жанрів – історичного репортажу та біографії. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса — британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. З іншого боку, ця книга — докладна та драматична біографія Ґарета Джонса, якого за опубліковані тексти про «комуністичний рай» цькували деякі корумповані західні журналісти, а через декілька років він помер за достатньо загадкових обставин.

Голод практично скрізь. І мільйони вмирають від нього… Терор набув нечуваних масштабів (Ґарет Джонс)

Режисерка кіно Аґнєшка Голланд, авторка фільму про Ґарета Джонса «Ціна правди», так написала про книгу Мірослава Влеклого: «Я є дуже вдячною за цю книжку. Вона стала дивовижним доповненням до фільму «Ціна правди». Чесна, потужна розповідь».

Польська букблогерка Евеліна Ценарська у своїй рецензії на книжку пише:

«Якщо вам подобаються правдиві історії про неординарних людей, «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – це розповідь, безумовно, для вас: захоплива, надзвичайно цікава, детективно-репортерська історія про людину, яка вразила своїм інтелектом та мораллю.

Це книга про людину, яка, попри труднощі, неприязнь та важкість життя, зробила великий внесок у журналістську етику, де чільне місце займають відповідальність за надану інформацію, героїв поданих історій та правдивість висвітлення історичних події.

Ґарет Джонс постає взірцем справжнього журналіста, гідного для наслідування».

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «All Inclusive. Рай, у якому секс є богом», «Рабан! Про церкву з іншого світу».

Співавтор декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо».

Лауреат премії «Маґеллан» у номінації «Репортажна книга» («Я був тут. Тоні Галік»), номінований на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Тереси Торанської.

«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – перша книжка Мірослава Влеклого перекладена українською мовою.

Переклала з польської Олена Шеремет, літературне редагування Анни-Марії Волосацької.

Переклад та публікацію цієї книги підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

«Човен» готує до друку у 2020 році 4 перекладні книги

 

2020 року у видавництві «Човен» побачать світ 4 перекладні репортажні й нон-фікшн книги. Кожна із цих книг стала інтелектуальним бестселером у своїй країні. Три із чотирьох книг мають безпосередній стосунок до історії чи сьогодення України. Усі чотири книги дадуть змогу українському читачеві стати співучасником сучасного інтелектуального дискурсу, який творять автори цих книг у Польщі, Великобританії й США.

Мірослав Влеклий. Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

Перекладачка – Олена Шеремет, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – кінець травня.

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого жанрово є унікальною. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу у 1930-х роках Ґарета Джонса – британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий Голод в Україні. З іншого, книга є детальною й драматичною біографією Ґарета Джонса, який після публікації своїх текстів про «комуністичний рай» зазнав цькування з боку частини корумпованих західних журналістів і за декілька років помер за достатньо загадкових обставин.

Режисерка кіно Агнешка Голланд, авторка фільму про Ґарета Джонса «Ціна правди», так написала про книгу Мірослава Влеклого: «Я є дуже вдячною за цю книжку. Вона стала дивовижним доповненням до фільму «Ціна правди». Чесна, потужна розповідь».

Книжкова оглядачка й літературна критикиня Бернадетта Дарска про «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала»:
«…Роман Влеклого – це не лише доповнення до фільму; книга та кінострічка про відомого журналіста насправді є двома автономними один від одного текстами культури. Тут ми маємо справу з цікавим переплетенням біографічного та історичного репортажу. Влеклий справді майстерно реконструює тогочасний політичний дискурс та ідеологічне нашарування епохи.
Книжка поступово занурює нас у час всеохопного захоплення комунізмом до такої міри, що будь-яка інформація про істинну його потворність ставала небажаною та неприйнятною. Таким чином репортер щораз більше підвищує напругу, відкриваючи завісу соціальних наслідків байдужості Заходу. Те, що спочатку могло викликати захоплення, з часом показує своє справжнє обличчя, коли виявляється, що правда про голод в Україні, яку відкрив для світу Джонс, насправді нікому не потрібна – ані політикам, ані журналістам.»

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «Все включено. Рай, в якому секс є богом», «Рабан! Про церкву поза цим світом».
Є співавтором декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо».
Лауреат премії «Магеллан» у номінації «Репортажна книга» (за книгу «Я був тут. Тоні Галік»), номінувався на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Терези Торанської.
«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – перший переклад Мірослава Влеклого українською мовою.

Переклад та публікацію цієї книги підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

Ґжеґож Ґауден. Львів – кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918

Перекладач – Андрій Павлишин, літературний редактор – Олександр Бойченко.
Орієнтовна дата виходу – вересень.

Книгу польського журналіста, видавця, письменника Ґжеґожа Ґаудена важко означити жанрово. Найближче визначення – історичне розслідування.
Ця книга, на нашу думку, є надзвичайно важливою для українського читача, і не лише через те, що в ній ідеться про події, які відбулися у Львові. Ми переконані, що «Львів – кінець ілюзій» стане для читачів книгою-відкриттям, книгою-мужністю, книгою-болем, книгою-чесністю, книгою-застереженням, книгою-прикладом, книгою-дзеркалом, дивитись в яке буде боляче й лячно усім, не лише полякам, але зробити це необхідно, і колись таки доведеться.

Ґжеґож Ґауден одним реченням сформулював ключовий лейтмотив своєї книги: 22 листопада 1918 року у Львові Пан Тадеуш убив Янкеля!

Письменник, перекладач, есеїст Андрій Любка про «Львів – кінець ілюзій»:
«…Ґжеґож Ґауден написав книгу про львівський погром 22-23 листопада 1918 року, коли українська армія спішно відступила, а місто зайняли польські війська, після чого – рано-вранці до схід сонця – й розпочався пекельний погром у єврейській дільниці Львова. Книга називається «Lwów – kres iluzji», і кінець ілюзій для польського вуха резонує тут ще й кінцем Кресів. Як мінімум кінцем міфу про шляхетне й героїчне «звільнення» поляками Львова у 1918 році.

Lwów був єдиним із польських міст, що отримав найвищий військовий орден Virtuti militari; на здобутті й обороні цього міста, на славнозвісних «Львівських орлятах» базується один із центральних державницьких міфів відродженої Польщі. Книжка Ґжеґожа Ґаудена пропускає цей міф через рентґен, і за доблесним фасадом читач відкриває скелети невинних жертв погрому, мармизи мародерів і образ колективного боягузтва польського міщанства Львова.»

Ґжеґож Ґауден – польський журналіст, видавець, письменник.
Колишній діяч «Солідарності» у Познані. 1981 року був інтернований комуністичною владою з Польщі. У 1984-1993 роках перебував на еміграції у Швеції.
У 2004-2006 роках – головний редактор газети «Rzeczpospolita».
З 2008 до 2016 року – директор Інституту Книги у Кракові.

Тімоті Снайдер. Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка

Перекладачка – Галина Герасим, науковий редактор – Олександр Зайцев, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – вересень.

«Шлях до несвободи» – одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і зараз. Це книга про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які стоять за цими подіями.
Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США з 2011 по 2016 роки. Серед ключових подій – російські протести на Болотній площі у Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму і вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США.

Перекладачка книги, політологиня Галина Герасим про «Шлях до несвободи»:
«Тімоті Снайдер не просто ставить питання про те, чому ж ідея «кінця історії» була помилковою. Автор доводить, як закладена в «кінець історії» неуникність, або ж, іншими словами, думка про те, що «ідеї не мають значення» могла докластись до росту теперішнього політичного клімату.

Снайдер, який присвятив більшість своїх робіт подіям ХХ століття, у «Шляху до несвободи» блискуче описує події, свідками яких є його читачі. І хоча книга є лише частиною із плеяди праць, присвячених занепаду демократії, американський історик із притаманною йому інтелектуальною відвагою не ховається за туманними формулюваннями на кшталт «країни із сумнівним демократичним режимом», не боячись назвати клептократію клептократією, авторитарного лідера – диктатором, а фашизм – фашизмом».

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історії України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.
Українською мовою опубліковано декілька книг Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про ХХ століття. Розмови з Тоні Джадтом»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє»; «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь»; «Червоний князь».

Тоні Джадт. Коли змінюються факти: есеї, 1995-2010

Перекладачка – Софія Андрухович, науковий редактор – Олександр Зайцев, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – листопад.

«Коли змінюються факти» є своєрідною квінтесенцією творчості Тоні Джадта. Після його трагічної смерті дружина Джадта Дженніфер Гоманс впорядкувала книгу вибраних есеїв, які публікувалися переважно на сторінках The New York and The London Review of Books від 1995 до 2010 року.

Резонансу і глибини книзі додають унікальні спогади Дженніфер про Джадта-історика, Джадта-американця (єврея, британця, європейця), Джадта-батька і чоловіка, Джадта-людини. В цих спогадах вперше оприявнюється важливий чинник, який Джадт постійно демонстрував, який вплинув на його творчість, але про який він ніколи сам не говорив – його характер. Це, певною мірою, довершило образ академічного і персонального профілю Тоні Джадта, який виявився дуже цілісним і дуже чесним. Тому на питання «Про що ця книга?» можна відповісти дещо по-філософськи: «Коли змінюються факти» – це квінтесенція творчості Тоні Джадта, унікальна ілюстрація його персонального профілю, демонстрація академічної й особистої чесності.

Інший важливий момент стосується змісту книги. Тоні Джадт діагностує суспільні патології свого часу й пробує давати рецепти їх подолання. Виклики нового світового порядку й роль США у світі, шляхи вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, ідеологічні ілюзії й мислителі, на котрих Джадт орієнтувався в житті, зокрема на польського філософа Лешека Колаковського, – це теми й герої його есеїв, інтелектуальна топографія його творчості, дбайливо зібрана і логічно впорядкована дружиною.

Для українського читача книга «Коли змінюються факти» є напрочуд цікавою та актуальною. Тоні Джадт міркує про те, як змінюється світовий порядок після закінчення Холодної війни й до чого ці зміни можуть привести. Починаючи від 2013 року Україна перебуває в одному із епіцентрів змін і трансформацій мультиполярного світу, й розуміння причин та ознак цих змін допоможе краще до них адаптуватися.

Тоні Джадт (1948–2010) – британський та американський історик, публіцист, публічний інтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії.
Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був його директором.
Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції. Найвідоміша книга Тоні Джадта – «Після війни: історія Європи від 1945 до нашого часу».
2019 року у видавництві «Човен» українською мовою побачила світ книга розмов Тоні Джадта з Тімоті Снайдером «Роздуми про ХХ століття».