Белей про Кальваса: Українці пройшли через Хургаду і Шарм-аль-Шейх, але нічого не знають про життя сучасного Єгипту

Лесь Белей — поет, мовознавець, перекладач. Нещодавно завершив роботу над книжкою «Єгипет: харам, халяль» польського репортера Пьотра Ібрагіма Кальваса, яка з’явиться в українських книгарнях уже на початку наступного року.

Пьотр Кальвас прийняв іслам і обрав ім’я Ібрагім п’ятнадцять років тому, а сім років тому виїхав із Польщі до Єгипту й оселився в Александрії. Тривалий час він записує історію свого перетворення — інтелектуальної та духовної мандрівки європейця по мусульманському Сходу. Салафіти, джихадисти, копти — як вони мислять, які переконання обстоюють? Чому не слухають музики й убивають чорних собак? Що є «халяль», тобто дозволене, а що «харам», заборонене?

Ну а Лесь Белей, перший і найуважніший читач книжки, розповідає нам, чим вона особлива й чим може зацікавити українське читацтво.

Про що книжка

Книга про сучасний Єгипет. Справжній, а не той, що на курортах. Текст написано професійно, автор уміло розставляє акценти, оголює нерви, знаходить больові точки.

Як я працюю з книжкою

Механіка перекладу в мене однакова з усіма текстами. Я перекладаю весь текст, а потім вичитую його кілька разів. У цьому тексті багато специфічних арабських реалій і термінів. Я консультувався зі своїм другом-арабістом, щоб правильно передати їх українською.

Перекладацькі обмеження

Усе залежить від дедлайну. Перекладаю текст і розраховую час, щоб встигнути уважно його вичитати. З колії можуть вибити форс-мажорні обставини, прописані в контракті))

Особливості перекладу

Як я вже казав, у книзі багато єгипетських реалій, пов’язаних з ісламом, історією, кулінарією, традиціями й обрядами. Є кілька цитат із Корану. Усе це треба передати українською як слід. Багато подібної термінології у нас запозичено через російську мову. Зрозуміло, що усталені терміни не варто змінювати, але хоча би рідковживані реалії важливо передати українською безпосередньо з арабської, без мови-посередниці.

Про автора

Пьотр Ібрагім Кальвас справляє враження добротного репортера. Він довго досліджував теми, перш ніж зробити з них репортажі. У тексті відчувається потужне опрацювання матеріалу і тонка спостережливість. Стиль нарації й темп викладу дуже приємні, а акценти тримають у напрузі, що доволі важливо для нон-фікшну.

Чим книжка привабить українське читацтво

Подобається передовсім тема. Багато українців пройшло через Хургаду і Шарм-аль-Шейх, мають фотки на фоні пірамід, але нічого не знають про життя справжнього сучасного Єгипту і сучасних єгиптян. Тому, як на мене, книга має зацікавити багатьох.

фото Белея – В.Кузан
фото книжки Кальваса – http://lente-magazyn.com

«Єгипет: харам, халяль» Пьотра Ібрагіма Кальваса — вже у січні на полицях українських книгарень

Усунення від влади Мухаммеда Мурсі — революція чи державний переворот? Чим живе країна, у якій тридцять відсотків населення — неписемні, а дев’яносто відсотків жінок зазнають жорстокої процедури «обрізання»? Куди рухається Єгипет, який хоче побудувати державу західного зразка, що житиме за демократичними, але водночас і за ісламськими законами? Відповідь на ці й інші запитання намагається знайти польський репортер Пьотр Ібрагім Кальвас у своєму репортажі «Єгипет: харам, халяль». Видавництво «Човен» готує до друку український переклад його книжки, що побачить світ вже у січні 2018 року.

Пьотр Кальвас п’ятнадцять років тому прийняв іслам і обрав ім’я Ібрагім. Сім років тому   виїхав з Польщі до Єгипту і оселився в Александрії. Вже давно записує історію свого перетворення — інтелектуальної та духовної виправи європейця мусульманським Сходом. Салафіти, копти, джихадисти — як вони мислять та які переконання обстоюють? Чому не слухають музики і убивають чорних собак? У своєму репортажі автор пояснює що за єгипетською традицією «халяль» — дозволено, а «харам» — заборонено.

«Кальвас вдихає дим із кальяну, змішаний із морською сіллю, і неспішно веде нас закутками Єгипту, — пише про книжку письменник Вітольд Шабловський. — Він присоромлює салафіта-радикала, спостерігає за жертвами автомобільних аварій, говорить із жінками про обрізання, а з атеїстами — про їхнє життя в країні, де заборонено безбожництво. Свої роздуми він розпочинає від сміття й доводить до причин єгипетського опору Заходу. Цю книжку мають прочитати всі, хто хоче побачити над Нілом щось більше за кораловий риф і верблюда на тлі пірамід».

 

Користаючи зі свого невизначеного статусу людини, що стоїть поміж культурами та релігіями, Пьотр Ібрагім Кальвас зазирає у найзакритіші єгипетські спільноти. Він знає, чому на тутешніх вулицях хтось може завиграшки плеснути кислотою дівчині в обличчя, а однією з найпопулярніших у Єгипті західних книжок є «Mein Kampf» Гітлера. «Єгипет: харам, халяль» зацікавить охочих дізнатися більше про життя сучасного Єгипту і єгиптян — тих, хто мріють про свободу, і тих, хто від неї тікають.

Видання з’явиться у книгарнях вже в січні 2018 року. Автор українського перекладу — Лесь Белей.