Новини
«Топографія пам’яті»: найновіша книжка Мартіна Поллака ― незабаром у «Човні»
23.01.2018

Видавництво «Човен» презентує книжку есеїстики австрійського письменника Мартіна Поллака. У вісімнадцяти текстах автор досліджує тему пам’яті й наслідки колективних травм, яких зазнали східноєвропейські суспільства під час Другої світової війни.

Що таке спогад і як далеко може зайти пам’ять? Чому, коли почалися суди над злочинцями нацистського режиму, всіх охопила тотальна амнезія? «Велику історію легше буде збагнути, якщо ми розглядатимемо її знизу, із перспективи окремих досвідів, подій, а також трагедій, ― пише Мартін Поллак. ― Саме тому спогади мають істотне значення для дослідження минулого. При цьому спогади жертв такі ж важливі, як і спогади катів. Не менш важливими є й спогади глядачів ― і байдуже, спостерігали вони події активно чи пасивно».

Поллак знайшов відвагу дослідити історію свого батька Ґергарда Баста, який був нацистським злочинцем

Поллак чи не першим у Європі почав відкрито говорити про провину нацистів у численних убивствах. Він знайшов відвагу дослідити історію свого батька Ґергарда Баста, який теж був нацистським злочинцем. «Наші батьки є частиною нас самих, багатьма нитками ми нероздільно з ними пов’язані. Усвідомлення цього може бути дивовижним, але також жахливим і загрозливим. Батька не можна підібрати, як одяг, його можна щонайбільше зректися. Але тим самим зректися й себе», ― міркує автор у передмові до «Топографії пам’яті».

Обкладинка першого, австрійського видання книжки

Ключем до цієї книжки є забуте минуле східних теренів Європи. Перша частина ― есе, в яких Поллак реконструює давні зустрічі та ситуації, чиїм свідком він став. Другу присвячено фотографіям, родинним і анонімним. У дрібних деталях, у ледь відчутних жестах, зафіксованих на фото, автор шукає сліди великої історії. Що ховається за знімком елегантних євреїв із Відня, яких змусили чистити вулиці після аншлюсу 1938 року? Або за світлиною святково вбраної дитини, яка скидає руку в «гітлерівському вітанні»?

Що ховається за знімком елегантних євреїв із Відня, яких змусили чистити вулиці після аншлюсу 1938 року? Або за світлиною святково вбраної дитини, яка скидає руку в «гітлерівському вітанні»?

Автор також приділяє увагу історії біженців у Східній Європі та її наслідку ― місцевій етнічній картатості. Польська літературна критикиня Пауліна Амбражак зазначає: «Спостереження Поллака щодо пам’яті, кордонів і етнічного розмаїття нашої частини Європи є надзвичайно важливими в добу імміграції та біженців. Саме універсальність робить цю книжку дуже корисною».

«Топографія пам’яті» Мартіна Поллака у перекладі Христини Назаркевич з’явиться на полицях книгарень уже цієї весни.

Мартін Поллак ― австрійський письменник, журналіст, перекладач. Вивчав філологію та східноєвропейську історію в кількох університетах. Від 1987 року працював у часописі Der Spiegel, із кінця дев’яностих ― вільний літератор. Українському читацтву вже добре знаний за перекладами книжок «Мрець у бункері. Історія мого батька», «Отруєні пейзажі», «Цісар Америки. Велика втеча з Галичини» та «До Галичини» (усі побачили світ у видавництві «Книги XXI»).

Книжка вийде завдяки підтримці Австрійського бюро кооперації у Львові.

Олеся Яремчук, «Човен»

Останні новини