2020 року у видавництві «Човен» побачать світ 4 перекладні репортажні й нон-фікшн книги. Кожна із цих книг стала інтелектуальним бестселером у своїй країні. Три із чотирьох книг мають безпосередній стосунок до історії чи сьогодення України. Усі чотири книги дадуть змогу українському читачеві стати співучасником сучасного інтелектуального дискурсу, який творять автори цих книг у Польщі, Великобританії й США.

Мірослав Влеклий. Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала

Перекладачка – Олена Шеремет, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – кінець травня.

Книга польського репортера та письменника Мірослава Влеклого жанрово є унікальною. З одного боку, автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу у 1930-х роках Ґарета Джонса – британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий Голод в Україні. З іншого, книга є детальною й драматичною біографією Ґарета Джонса, який після публікації своїх текстів про «комуністичний рай» зазнав цькування з боку частини корумпованих західних журналістів і за декілька років помер за достатньо загадкових обставин.

Режисерка кіно Агнешка Голланд, авторка фільму про Ґарета Джонса «Ціна правди», так написала про книгу Мірослава Влеклого: «Я є дуже вдячною за цю книжку. Вона стала дивовижним доповненням до фільму «Ціна правди». Чесна, потужна розповідь».

Книжкова оглядачка й літературна критикиня Бернадетта Дарска про «Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала»:
«…Роман Влеклого – це не лише доповнення до фільму; книга та кінострічка про відомого журналіста насправді є двома автономними один від одного текстами культури. Тут ми маємо справу з цікавим переплетенням біографічного та історичного репортажу. Влеклий справді майстерно реконструює тогочасний політичний дискурс та ідеологічне нашарування епохи.
Книжка поступово занурює нас у час всеохопного захоплення комунізмом до такої міри, що будь-яка інформація про істинну його потворність ставала небажаною та неприйнятною. Таким чином репортер щораз більше підвищує напругу, відкриваючи завісу соціальних наслідків байдужості Заходу. Те, що спочатку могло викликати захоплення, з часом показує своє справжнє обличчя, коли виявляється, що правда про голод в Україні, яку відкрив для світу Джонс, насправді нікому не потрібна – ані політикам, ані журналістам.»

Мірослав Влеклий – польський письменник і репортер, автор репортажних книг «Я був тут. Тоні Галік», «Все включено. Рай, в якому секс є богом», «Рабан! Про церкву поза цим світом».
Є співавтором декількох репортажів, за якими створено театральні вистави «Сварка», «Листи на волю», «Бог у дім», «Львів не віддамо».
Лауреат премії «Магеллан» у номінації «Репортажна книга» (за книгу «Я був тут. Тоні Галік»), номінувався на премію ім. Беати Павляк та тричі – на премію Newsweek ім. Терези Торанської.
«Ґарет Джонс. Людина, яка забагато знала» – перший переклад Мірослава Влеклого українською мовою.

Переклад та публікацію цієї книги підтримує Європейський Союз за програмою «Дім Європи».

Ґжеґож Ґауден. Львів – кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918

Перекладач – Андрій Павлишин, літературний редактор – Олександр Бойченко.
Орієнтовна дата виходу – вересень.

Книгу польського журналіста, видавця, письменника Ґжеґожа Ґаудена важко означити жанрово. Найближче визначення – історичне розслідування.
Ця книга, на нашу думку, є надзвичайно важливою для українського читача, і не лише через те, що в ній ідеться про події, які відбулися у Львові. Ми переконані, що «Львів – кінець ілюзій» стане для читачів книгою-відкриттям, книгою-мужністю, книгою-болем, книгою-чесністю, книгою-застереженням, книгою-прикладом, книгою-дзеркалом, дивитись в яке буде боляче й лячно усім, не лише полякам, але зробити це необхідно, і колись таки доведеться.

Ґжеґож Ґауден одним реченням сформулював ключовий лейтмотив своєї книги: 22 листопада 1918 року у Львові Пан Тадеуш убив Янкеля!

Письменник, перекладач, есеїст Андрій Любка про «Львів – кінець ілюзій»:
«…Ґжеґож Ґауден написав книгу про львівський погром 22-23 листопада 1918 року, коли українська армія спішно відступила, а місто зайняли польські війська, після чого – рано-вранці до схід сонця – й розпочався пекельний погром у єврейській дільниці Львова. Книга називається «Lwów – kres iluzji», і кінець ілюзій для польського вуха резонує тут ще й кінцем Кресів. Як мінімум кінцем міфу про шляхетне й героїчне «звільнення» поляками Львова у 1918 році.

Lwów був єдиним із польських міст, що отримав найвищий військовий орден Virtuti militari; на здобутті й обороні цього міста, на славнозвісних «Львівських орлятах» базується один із центральних державницьких міфів відродженої Польщі. Книжка Ґжеґожа Ґаудена пропускає цей міф через рентґен, і за доблесним фасадом читач відкриває скелети невинних жертв погрому, мармизи мародерів і образ колективного боягузтва польського міщанства Львова.»

Ґжеґож Ґауден – польський журналіст, видавець, письменник.
Колишній діяч «Солідарності» у Познані. 1981 року був інтернований комуністичною владою з Польщі. У 1984-1993 роках перебував на еміграції у Швеції.
У 2004-2006 роках – головний редактор газети «Rzeczpospolita».
З 2008 до 2016 року – директор Інституту Книги у Кракові.

Тімоті Снайдер. Шлях до несвободи: Росія, Європа, Америка

Перекладачка – Галина Герасим, науковий редактор – Олександр Зайцев, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – вересень.

«Шлях до несвободи» – одна із найважливіших для українського читача книг Тімоті Снайдера, бо вона про нас, про історію, свідками й учасниками якої ми є тут і зараз. Це книга про події, політичні фігури та глобальні ідеї, які стоять за цими подіями.
Тімоті Снайдер аналізує складні та драматичні трансформації в Росії, Україні, Європі та США з 2011 по 2016 роки. Серед ключових подій – російські протести на Болотній площі у Москві, Революція Гідності в Україні, анексія Криму і вторгнення Росії на Донбас, криза біженців, Brexit і перемога Дональда Трампа на виборах президента США.

Перекладачка книги, політологиня Галина Герасим про «Шлях до несвободи»:
«Тімоті Снайдер не просто ставить питання про те, чому ж ідея «кінця історії» була помилковою. Автор доводить, як закладена в «кінець історії» неуникність, або ж, іншими словами, думка про те, що «ідеї не мають значення» могла докластись до росту теперішнього політичного клімату.

Снайдер, який присвятив більшість своїх робіт подіям ХХ століття, у «Шляху до несвободи» блискуче описує події, свідками яких є його читачі. І хоча книга є лише частиною із плеяди праць, присвячених занепаду демократії, американський історик із притаманною йому інтелектуальною відвагою не ховається за туманними формулюваннями на кшталт «країни із сумнівним демократичним режимом», не боячись назвати клептократію клептократією, авторитарного лідера – диктатором, а фашизм – фашизмом».

Тімоті Снайдер – американський історик, письменник, публічний інтелектуал. Професор Єльського університету; фахівець з історії Східної Європи ХХ століття, зокрема історії України, Польщі, Росії. Дослідник націоналізму, тоталітаризму та Голокосту.
Українською мовою опубліковано декілька книг Тімоті Снайдера, зокрема «Роздуми про ХХ століття. Розмови з Тоні Джадтом»; «Криваві землі: Європа між Гітлером та Сталіним»; «Чорна земля. Голокост як історія і застереження»; «Українська історія, російська політика, європейське майбутнє»; «Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь»; «Червоний князь».

Тоні Джадт. Коли змінюються факти: есеї, 1995-2010

Перекладачка – Софія Андрухович, науковий редактор – Олександр Зайцев, літературна редакторка – Анна-Марія Волосацька.
Орієнтовна дата виходу – листопад.

«Коли змінюються факти» є своєрідною квінтесенцією творчості Тоні Джадта. Після його трагічної смерті дружина Джадта Дженніфер Гоманс впорядкувала книгу вибраних есеїв, які публікувалися переважно на сторінках The New York and The London Review of Books від 1995 до 2010 року.

Резонансу і глибини книзі додають унікальні спогади Дженніфер про Джадта-історика, Джадта-американця (єврея, британця, європейця), Джадта-батька і чоловіка, Джадта-людини. В цих спогадах вперше оприявнюється важливий чинник, який Джадт постійно демонстрував, який вплинув на його творчість, але про який він ніколи сам не говорив – його характер. Це, певною мірою, довершило образ академічного і персонального профілю Тоні Джадта, який виявився дуже цілісним і дуже чесним. Тому на питання «Про що ця книга?» можна відповісти дещо по-філософськи: «Коли змінюються факти» – це квінтесенція творчості Тоні Джадта, унікальна ілюстрація його персонального профілю, демонстрація академічної й особистої чесності.

Інший важливий момент стосується змісту книги. Тоні Джадт діагностує суспільні патології свого часу й пробує давати рецепти їх подолання. Виклики нового світового порядку й роль США у світі, шляхи вирішення ізраїльсько-палестинського конфлікту, ідеологічні ілюзії й мислителі, на котрих Джадт орієнтувався в житті, зокрема на польського філософа Лешека Колаковського, – це теми й герої його есеїв, інтелектуальна топографія його творчості, дбайливо зібрана і логічно впорядкована дружиною.

Для українського читача книга «Коли змінюються факти» є напрочуд цікавою та актуальною. Тоні Джадт міркує про те, як змінюється світовий порядок після закінчення Холодної війни й до чого ці зміни можуть привести. Починаючи від 2013 року Україна перебуває в одному із епіцентрів змін і трансформацій мультиполярного світу, й розуміння причин та ознак цих змін допоможе краще до них адаптуватися.

Тоні Джадт (1948–2010) – британський та американський історик, публіцист, публічний інтелектуал. Член Американської академії мистецтв та наук і Британської академії.
Викладав у Кембриджському, Каліфорнійському, Оксфордському та Нью-Йоркському університетах. Заснував Інститут Ремарка при Нью-Йоркському університеті та був його директором.
Автор багатьох досліджень з історії Європи ХХ століття, зокрема історії Франції. Найвідоміша книга Тоні Джадта – «Після війни: історія Європи від 1945 до нашого часу».
2019 року у видавництві «Човен» українською мовою побачила світ книга розмов Тоні Джадта з Тімоті Снайдером «Роздуми про ХХ століття».