Новини
Було б добре, якби редагування було магістерською спеціалізацією на філологічних факультетах
11.12.2017

Інтерв’ю з лекторкою Школи редагування від LITOSVITA, літературною редакторкою видавництва «Човен», Анною Процук.

Про професію літературного редактора

Літературний редактор мав би виконувати суто літредакторські завдання: працювати зі стилістикою тексту, логічними зв’язками, граматикою. Але в Україні така ситуація, що літературний редактор виконує ще купу додаткових функцій: редагування перекладу, контроль за коректурою, перегляд фінального макета, перевірка фактажу, яка на Заході вважається окремим фахом. Тобто в нас літературний редактор змушений виконувати всю роботу, що стосується тексту.

Про шлях до редакторського фаху

Я — певно, як дуже багато хто, кому в шкільні роки подобалися гуманітарні предмети, література й мова, — думала про те, щоб піти в журналістику, але я знала, що на журналістику неможливо чесно вступити, тому пішла на видавничу справу та редагування в Київський політехнічний інститут. І з першого разу мені навіть не вдалося вступити. А через рік я вступила вже на заочну форму й на контракт, бо на той час уже працювала в інформагенції «Інтерфакс».Там я мала діло з простими шаблонними текстами новин, відточила якісь початкові навички. Потім почала працювати як літредакторка на фрілансі з окремими замовниками. Згодом перейшла до роботи зі складнішими текстами, в яких треба вже, так би мовити, творити сенси, упроваджувати нові терміни. Я десять років працювала на фрілансі, а тепер працюю в штаті новоствореного львівського видавництва «Човен», яке спеціалізується на виданні репортажної та документальної літератури.

Про важливість академічної освіти й самоосвіту

Моя освіта загалом базувалася на самоосвіті. На мою думку, редакторська спеціальність не є академічною, це прикладний фах, і коли під нього штучно підводять теорію, я цього не дуже розумію. Мені особисто інколи бракує філологічного підґрунтя. В ідеалі було б добре, якби редагування було магістерською спеціалізацією на філологічних факультетах. Бо практичні речі з редагування можна опанувати за рік-другий, а філологічна база мусить бути глибшою.

Про неформальну освіту й курси LITOSVITA

З нуля стати літературним редактором після таких курсів навряд чи хтось зуміє, але вони можуть допомогти зорієнтуватися, на що надалі треба звернути увагу, якщо вирішите присвятити себе редагуванню.

Поради редакторам-початківцям

Це завжди найважче запитання, адже порадити щось із підручників дуже складно. Є, звісно, окремі мовностилістичні порадники, але інформацію з них треба фільтрувати. Було б добре молодому редактору починати працювати з простими текстами в професійному колективі, у редакції, де йому могли б допомогти, підказати щось, порадити, вказати на помилки, запропонувати кращі варіанти.

Про те, як автору підготувати свій текст до зустрічі з редактором

По-перше, якщо людина передає далі текст, вона мусить його ще раз перечитати після написання на предмет одруківок, неточностей. Приємно, коли технічне оформлення відповідає всім вимогам і стандартам. Але найголовніше — це, мабуть, готовність до діалогу та компромісів. Мені переважно щастить з авторами, ми майже завжди знаходимо спільну мову.

Про плюси та мінуси професії редактора

Я люблю свій фах. Дуже класне відчуття, коли перечитуєш текст, над яким довго працювала, і лишаєшся задоволеною; коли хтось висловлює вдячність, коли вдалася співпраця з автором чи перекладачем. Тішишся, що змогла щось удосконалити. Загалом я дуже люблю працювати з текстами, занурюватися в смисли, люблю процес пошуку, аналізу, вибору між різними мовними варіантами, мені подобається знаходити вдалі рішення або помилки, які були дуже далеко заховані, але мені вдалося їх виловити. З мінусів — це переважно ринкові питання, невдячність роботи редактора, низька оплата, нерозуміння змісту й обсягів роботи навіть усередині галузі. Постійно доводиться пояснювати, чим редактор відрізняється від коректора, чому саме стільки часу потрібно на роботу, а не втричі менше. Правда, останні пару років помітні позитивні зрушення у видавничій сфері щодо розуміння важливості редакторської праці. Прикро, коли не відчуваєш фідбеку від замовників, коли виходить книжка, яку ти редагувала, і в описі зазначені дизайнер обкладинки, перекладач, а про редактора не згадано, хоча ти вклала в цей текст дуже багато часу й зусиль.

Про улюблені відредаговані книги

Зараз я пишаюся найсвіжішою книжкою, над якою працювала з перекладачкою Ольгою Любарською. Це роман Сильвії Плат «Під скляним ковпаком», він незабаром вийде у «Видавництві Старого Лева». Дуже хороший переклад, і працювати було неймовірно приємно, я розуміла, що взагалі-то так і має виглядати робота літредактора, а не як перекладання наново. Наразі мені здається, що ми зробили дуже хороший текст. Мабуть, завжди найсвіжіший текст найближчий, тому здається найважливішим. Ще мені подобалася робота над перекладами з чеської Вацлава Гавела, він мені сам по собі близький за духом.

[дозвіл на публікацію матеріалу надано LITOSVITA, оригінал тут]

Фото: Олександр Бабічев

 

Останні новини